Бочаницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Адреса: 35409, вул. Клімчука,3, с. Бочаниця, Гощанський р-н., Рівненська обл.
З 1969р. по 1985р. Бочаницька школа була восьмирічною, а в 1985р стає середньою. Навчання в Бочаницькій ЗОШ І-ІІІ ст. здійснюється за універсальним профілем.
До 1994 р. в школі існувала піонерська організація , з 1994 р. в школі діє дитяча організація «Котигорошко», з 2008р. - «Козаченьки», а з 1999 року в школі діє учнівське самоврядування.
В школі сформований творчий педагогічний колектив однодумців, який на сьогоднішній день очолює Поліщук Наталія Степанівна.
Взявши курс на об'єднання інтересів дітей, батьків, вчителів у справі розвитку творчої особистості кожної дитини, не порушуючи традиції, які вже склалися, в школі все більше уваги приділяється громадським органам управління школою - Раді школи та учнівському самоврядуванню, котрі стали надійними помічниками адміністрації школи.
На сьогоднішній день вчительську сім'ю об'єднує 23 вчителі, з них: 8 спеціалістів, 1 - IIкатегорії, 7 - І категорії, 7 - вищої, з них 4 мають звання «Старший вчитель»
Більшість педагогів школи працює над впровадженням в навчально-виховний процес інноваційних технологій.
Методична робота школи спрямована на вирішення науково-методичної проблеми школи «Впровадження в навчально-виховний процес проектних та інформаційних технологій з метою розвитку компетентностей школярів»
Педагогічними працівниками школи підготовлено ряд посібників:
Андрійчук О.А. «Фізичні диктанти»
Буркалець П.В. «Використаннчя комп’ютера на уроках математики»
Андрійчук А.Ю. «Сучасним дітям – сучасний урок»
Марців О.І. «дивосвіт»
Буркалець Н.С. «Музей села»
Ткачук І.Д. «Розвиток зв’язного мовлення учнів молодших класів із розумовою відсталістю на уроках читання та української мови»
Поліщук Н.С. «Сьгодні в школі свято».
Головна мета Бочаницької школи – формування дитини,як особистості: розвиток її здібностей, розкриття потенційних можливостей, виховання національної свідомості, патріотизму.
Бочаницькі школярі – активні учасники районних конкурсів, олімпіад. За останні 5 років переможцями олімпіад і конкурсів різних рівнів стали 9 учнів школи.
В школі функціонують факультативи, краєзнавчо-пошуковий, туристичний гуртки, відомий в районі бочаницький шкільний оркестр, ансамбль сопілкарів.
При всіх життєвих негараздах все робиться для того, щоб школа була охайною і затишною. Тому протягом 2009-2010 р. в школі реалізовано 3 проекти при підтримці ЄС\ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» та громадської організації
с. Бочаниця «Дружба» з впровадження енергозберігаючих заходів. В рамках цих проектів здійснено реконструкцію системи опалення школи, повністю замінена теплотраса, проведений капітальний ремонт шкільної котельні з заміною котлів опалення на нові енергозберігаючі, замінено всі віконні блоки на металопластикові.
ДИРЕКТОР
Історія Бочаницької школи
Школо!
Мати моя, рідна моя.
Скільки років минуло,
Скільки вітрів перевіяло,
Які грози прогриміли,
А ти все живою і юною стоїш,
Оповита мов серпанком,
Любов'ю, ніжністю, добром
У центрі Бочаниці стоїть будинок, що став рідним та близьким для багатьох поколінь бочанців і жителів навколишніх сіл : Жаврова, Глибочка, Дуліб. Адже тут минули їх найкращі роки життя: дитинство, юність, молодість. Це Бочаницька ЗОШ І-ІІІ ст.
Тисячі випускників вирушили з неї у життєвий вирій майже за 150-річний період її історії,залишивши в невидимих духовних нішах гамірну луну дитинства.
Наша школа - це наша історія. І ми не маємо права не знати про освіту в минулому, босучасне не може жити без минулого.
У Бочаниці селянство було неписьменним. Не було жодної культурно-освітньої установи. В 1862 році, як свідчать архівні документи, в Бочаниці була відкрита церковно-приходська школа в невеликому старому громадському будинку із утриманням від селян 130 карбованців у рік. В ній навчалось 20 хлопчиків.
Восени 1939р. західноукраїнські землі були приєднанні до УРСР.
Вперше за багато століть українці з'єдналися в межах єдиної України. Зразу ж після встановлення радянської влади розпочалися політичні, економічні і суспільні зміни, які диктувалися новим ладом. Усі діти шкільного віку сіли за парти. Навчання в школі велося >країнською мовою за новими планами і програмами безплатно.
Мирне життя жителів Бочаниці було перерване нападом фашистської Німеччини на СРСР.
Німецькі фашисти окупували наше село вже на десятий день після початку ВеликоїВітчизняної війни, 2 липня 1941 року. Майже три роки наші односельці перебували під владою фашистської Німеччини.
У 1945 році відновила свою роботу початкова школа. Завідуючою була Заєць Ольга
Іванівна з села Тесів. Навчання проходило в одній із дяківських хат. Вчителями на той час були: Рогозюк Ольга Юхимівна, Лелях Євдокія Павлівна. У 1948 році створено піонерську організацію.
У 1949 році в школі запроваджується семирічне навчання. На той час директором був Мудрик Іван Юрійович. У 1950 році польський маєток було перебудовано під школу, в цей же час створено комсомольську організацію.
З 1950 по 1957рр. директором був Шевченко Іван Федорович.
З 1969р. по 1985р. школа була восьмирічна, до 1970 р. директором був Войтюк ВіталійКузьмович. У 1985 році школа стає середньою, коли директором була Буркалець Ніна Савівна.
Щоб відкрити середню школу потрібно було провести певну роботу. В школі навчалось300-350 учнів. Навчання проходило в дві зміни. Було тільки 4 класні кімнати. З 7 години вечора працювала вечірня школа, діяв консультпункт.
Матеріальна база на той час була відносно бідною. Та все ж основною проблемою на той час було - добудова приміщення школи. За три роки було добудовано 10 класних кімнат, спортивний зал, шкільну їдальню на 60 посадочних місць. Завезено нове обладнання : столи, стільці, стінки.
Навчальні кабінети були достатньо обладнані технічними засобами навчання:кіноапаратами, фільмоскопами, діапроекторами,програвачами. В деяких кабінетах стояли телевізори. Тут учні дивились кіноуроки з навчальних предметів.
В кабінетах були свої бібліотеки,необхідний дидактичний матеріал, саморобні і фабричні навчальні посібники. Кабінетна система навчання дуже полегшувала роботу вчителя,робила її більш науково організованою, цікавою, збуджувала інтерес учнів до поглибленого вивчення шкільних наук.
Навантаження на вчителя було велике. Він мусив не тільки навчити учнів, а й бутиагітатором, лектором. Всі вчителі намагались якнайкраще навчити дітей, розвивати їх особистості, виховувати працьовитими, добрими, гуманними, патріотами своєї Батьківщини, підкреслюючи, що вона починається з рідного порогу, з рідної хати. Назавжди залишились в пам'яті учнів уроки Мушинської В. Ф., Войтюк С. К., Буркалець Н, С., Василенко Т. М. Теплу згадку в дитячих душах залишили Федчук 3. Т., Рогозюк О. Ю., Власюк П. Ф.
Рідна школо! Більшість твоїх учнів здобули вищу освіту, стали лікарями,, військовими,робітниками і хліборобами, які чесно працюють і є честю і гордістю твоєю. Багато твоїх випускників повернулися в рідні стіни, здобувши педагогічну освіту. Це Буркалець П.В . Марців О.І., Поліщук Н. С., Грищук С. О., Федчук Т. В. Вітрук Л.А., Пилипчук Г.М., Качорець О.В., Федчук М.В., Кручок С.О.,Федчук Т.І., Ткачук І.Д.
Найдовше очолювала педколектив БочаницькоїЗОШ Буркалець Н.С. Талановитийвчитель і керівник, вона допомогла багатьом вчителям знайти своє педагогічне кредо, оволодіти майстерністю вчителя. Учні і вчителі знають її як вимогливу і принципову людину до себе та до інших.
Протягом багатьох років у школі склалися свої традиції.
Колективно відзначались Новорічні свята, свято 8 Березня, День працівників освіти, вітали ювілярів і вручали їм квіти.
Дирекція школи діяла вимогливо, при необхідності й суворо, але було прагнення бутисправедливими і об'єктивними, ставитись толерантно до всіх працівників. Колектив учителів об'єднувала спільна мета- навчання і виховання підростаючого покоління, бажання зростити достойну зміну.
До 1994 р. в школі існувала піонерська організація , з 1994 р. в школі діє дитяча організація «Котигорошко», з 2008р. - «Козаченьки», а з 1999 року в школі діє учнівське самоврядування.
В школі діяла піонерська та комсомольська організація. Учні початкових класів булижовтенятами. Учні жили цікавим життям: ходили в походи, зустрічалися з ветеранами та людьми праці, їздили на екскурсії в міста - герої: Одесу, Ленінград, Москву, Київ. Працювали в учнівсько-виробничих бригадах, проводили цікаві свята.
Бочаницька школо, ти є доброю, розумною матір'ю не тільки для багатьох теперішніх учнів, але і для їх батьків, бабусь і дідусів.
Естафету керівництва Бочаницькою школою перейняв у 2002-2009рр.син Н.С.Буркалець Буркалець П. В.
Школа і надалі славиться своїми добрими традиціями, добрими та корисними справами.
При всіх життєвих негараздах все робиться для того, щоб школа була охайною і затишною.
Буркалець Н.С.
Нагороди:
1. «Відмінник народної освіти» - 1981р.
2. «Отличник просвещения СССР» - 1986р.